Нікопольський район є одним із історичних центрів України, з яким пов’язане славне минуле скіфської держави і запорозького козацтва.

Де «дикий» степ не мав меж, де віками шелестіла ковил - трава, де кочували скіфи, сармати та інші кочові племена, про що свідчать скіфські кургани, розстелила свої простори Першотравневська сільська територіальна громада.

Історія сіл сягає у віки минулих століть, але завжди почуваєш себе гордим за багатство краю, силу духу свого народу. Свідченням багатого минулого є археологічні свідчення.. .

На території Волянського старостату розташований всесвітньо відомий археологічний пам’ятник – Чортомлицький скіфський курган IV століття до н.е. висотою в 20 метрів, де під насипом в земляних склепах знайдено срібну амфору з рельєфним зображенням побуту та життя скіфів.

На території села Олександрівка (Новоіванівсько - Чистопільський округ) знайдені поховання пізньої бронзи - черняхівської культури (ІІ-VI ст.ст. до н.е.), а на околицях села Лошкарівка обстежений курганний могильник з похороненням пізніх кочовиків-половців (ХІ-ХІІ століття).

Нечаєва Могила (Гегелина Могила) - царський скіфський курган, створення якого датовано IV століття до нашої ери, за 4 км на схід від села Лебедине. Сьогодні це найвищий в степовій смузі Євразії скіфський курган. Саме на Нечаєвій могилі, в 1943 – 1944 роках більше 3-х місяців, точилися жорстокі бої за звільнення Нікопольського району. На території запеклих боїв також знаходяться 4 братських могили Загиблих воїнів в період другої світової війни, всього 10 пам’ятних знаків та обелісків свідчать про ті героїчні часи.

Поблизу села Лукіївка знаходиться пам'ятка археології національного значення — курган - могила Орлова.

І з того далекого минулого дня на початку ХХ століття і до сьогодні Першотравневе, яке мило і зручно розкинулось в обіймах двох балок, щовесни починало пахнути молодими бруньками, зеленіти першою травою. А в тій траві жовтими очицями довірливо дивилися на людей кульбаби, потихеньку перетворюючи квітки на круглі, легенькі й пухнасті кульки, немов говорили: увесь світ тримається на першій траві, на любові, красі та ніжності. А люди, які живуть тут, називають себе – першотравневцями. Так виникла назва села – Першотравневе. Згідно Постанови Верховної України "Про перейменування населених пунктів та районів" від 19 вересня 2024 року, село Першотравневе було перейменовано на село Мозолевське. Разом з тим було перейменовано і село Чкалове, яке входить до територіальної громади, на село Воля. 

Перед другою світовою війною землі сільської ради знаходились у власності Дніпровського електросількомбінату (ДЕСК – 1931 рік заснування). Пізніше господарство отримало назву „Скотовод”, потім – Нікопольський молочно-м’ясний радгосп. В 1934 році радгоспу було присвоєно ім’я В.В.Куйбишева.

Поступово господарство розширювалося, крім молочного напрямку почали розвивати тваринництво, свинарство, вівчарство, городництво, птахівництво. Побудували свиноферму, корівники, пташники. В 1968 році, за рахунок державних коштів, почали зводити корпуси нових пташників.

На початку 70-х років біля с. Східне почалось будівництво водоймища (ставок) для накопичення стратегічного запасу води для м.Нікополь, це будівництво закінчилось на початку 80-х років. Воно відіграло значну роль в історії села і долі його мешканців - було затоплено вулицю села, в зв’язку з чим жителі виїхали до с. Першотравневе.

Чисельність населення становила 3,5 тис.чоловік, було дві середні школи, 2 – дит.садка, 3 – базових підприємства: птахофабрика „Куйбишевська”, Птахофабрика „Південна” та радгосп „Чкаловський”

На початку 90-х років в період перебудови почався спад виробництва, який привів до повного занепаду господарства. В 1994 році птахофабрика Куйбишевська була реорганізована в КСП „Куйбишевське”.

В 2002 році правонаступником КСП стала п/ф „Первомайская”, яка приєднана до ЗАТ ПК «Дніпровський».