Податкова інформує №43

опубліковано 23 серпня 2022 року о 13:25

Тетяна Кірієнко та Анжела Макдональд визначили напрями співпраці податківців України та Сполученого Королівства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/607457.html повідомила наступне.

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та заступник Голови та Другий постійний секретар Податкової та митної служби Її Величності Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Анжела Макдональд обговорили реалізацію спільних проєктів у податковій сфері.

«Ми вдячні Уряду та громадянам Сполученого Королівства за підтримку України у цей непростий час. Розуміємо, що на сьогодні нагальною є потреба у швидких та продуктивних рішеннях, які допоможуть нашій державі перемогти та стимулювати економіку. Тому податкова служба активно продовжує впровадження податкових змін, що сприятимуть покращенню процесів адміністрування податків», – наголосила Тетяна Кірієнко.

За її словами, ДПС здійснює постійний аналіз своєї діяльності для виявлення тих сегментів, які потребують удосконалення. Саме у цих питаннях консультаційна підтримка міжнародних партнерів допомагає знайти оптимальні системні рішення.

У свою чергу представники Податкової та митної служби Її Величності заявили про готовність до співпраці у податковій сфері, що допоможе українській стороні впровадити кращі світові практики та відповідати критеріям членства в Організації економічного співробітництва і розвитку та Європейському Союзі. Також Анжела Макдональд відзначила зручність та доступність порталу ДІЯ, на якому зібрано податкові послуги для платників.

Під час зустрічі було досягнуто домовленості щодо проведення тематичних зустрічей за узгодженими напрямами між фахівцями обох служб.

Співробітництво на принципах партнерства та довіри

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, нещодавно, у режимах онлайн та офлайн відбулася зустріч в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини з членами Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада). У заході прийняли участь голова Громадської ради Іванов Дмитро, перший заступник голови Громадської ради Крапивко Михайло та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак.

З привітальним словом до присутніх звернулася Твердохлєб Марина, яка зазначила, що податкова служба області завжди приділяє особливу увагу взаємодії з громадськістю та бізнес-спільнотою.

«Ми продовжуємо політику відкритості та прозорості у своїй діяльності. Тому співпраця з Громадською Радою, до складу якої входять представники інститутів громадянського суспільства, є дійовим механізмом в удосконаленні зовнішніх комунікацій. Позитивно, що під час зустрічей з Вами ми маємо можливість відверто обговорювати проблемні питання в діалозі і оперативно їх вирішувати. Адже ми формуємо комунікації з вами на основі довіри. Саме Громадська рада є тим інформаційним майданчиком, який забезпечує активну участь громадськості у налагодженні діалогу з податковою службою», – акцентувала в. о. начальника ГУ ДПС.

Вона наголосила, що нещодавно ДПС запроваджено ще один інструмент взаємодії з громадськістю та бізнес-спільнотою – це Комунікаційна податкова платформа, яка забезпечить новий формат спілкування.

Під час заходу для учасників зустрічі продемонстровано створений управлінням інформаційної взаємодії ГУ ДПС відеоролик «Комунікаційна податкова платформа», який ознайомлює з можливостями та задачами комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС. Комунікатори – фахівці ГУ ДПС, які координують роботу цієї платформи, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області. На базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Твердохлєб Марина висловила подяку усім платникам, які у період дії воєнного стану відновлюють свою діяльність та чесно сплачують податки.

В. о. начальника побажала учасникам зустрічі конструктивного діалогу.

Голова Громадської ради Іванов Дмитро, який є одночасно заступником Голови Ради Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області, розповів про діяльність Громадської ради у 2022 році. Він зазначив, що вона працює відповідно до затвердженого Плану роботи на 2022 рік та ознайомив з основними результатами роботи Громадської ради та її 5-ти галузевих комітетів. Наприкінці виступу він подякував податковій службі області за налагоджену, оперативну, змістовну, важливу та необхідну для громадськості комунікацію.

Крапивко Михайло зупинився на основних напрямках співпраці Громадської ради з податковою області. Це, у першу чергу, створення комфортних умов для бізнесу, зокрема шляхом запровадження та удосконалення електронних сервісів ДПС України. По друге, як перспективний напрямок роботи, – надання пропозицій щодо лібералізації податкового законодавства та по третє – вирішення тимчасових «гострих» питань.

Він зазначив, що між податковою області налагоджені комунікації та подякував фахівцям управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС за оперативне вирішення будь-яких актуальних питань.

В онлайн-спілкуванні з в. о. начальника ГУ ДПС прийняли участь члени Громадської ради. Обговорювались нагальні питання роботи аграрного сектору з урахуванням сьогодення та особливості оподаткування у період дії воєнного стану.

Зустріч пройшла в атмосфері злагодженого спілкування. Учасники заходу подякували податківцям за проведену зустріч, побажали успіхів у роботі та висловили впевненість у подальшій співпраці.

Підсумовуючи, Твердохлєб Марина зазначила: «Податкова служба області завжди відкрита до конструктивного діалогу з громадськістю та бізнесом! Адже у нас єдина мета – економічно стабільна, розвинена та сильна країна, високий рівень добробуту та соціальна захищеність громадян!».

Комунікаційна податкова платформа в дії

Державна податкова служба України (далі – ДПС України) приділяє важливу увагу взаємодії з бізнес-спільнотою та громадськістю.

Так, сьогодні, 12 серпня 2022 року, в рамках комунікаційної податкової платформи, проведено зустріч з представниками бізнес-спільноти (онлайн).

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в заході прийняли участь: заступник начальника Леонов Валерій, начальник відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Васецька Ольга та представники Нікопольського благодійного фонду «Нове життя».

Під час заходу учасникам роз’яснили норми податкового законодавства щодо подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбутковими організаціями та розповіли про роботу комунікаційної податкової платформи.

«Податкова служба завжди приділяє особливу увагу взаємодії з громадськістю та бізнес-спільнотою. З цією метою і запроваджена Комунікаційна податкова платформа. Адже дана платформа надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями» – зазначив Валерій Леонов.

Платники Дніпропетровщини стабільно поповнюють держбюджет військовим збором

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до держбюджету спрямовано майже 1,06 млрд грн військового збору. Порівняно з січнем – липнем 2021 року надходження збільшились на понад 219 млн грн, або на 26 відсотків.

Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

Леонов Валерій зазначив, що в умовах воєнного стану налагоджена робота бізнесу у регіонах, де це можливо, має першочергове значення для економіки держави. Адже сьогодні своєчасна виплата заробітних плат мінімізує та запобігає загрозам економічній та соціальній безпеці країни.

Заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадав, що об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 Податкового кодексу України (ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки

За січень – липень 2022 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,5% від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 13,1%;

«Переробна промисловість» – 13,1%;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 10,5%.

Найбільше зростання сплати за 7 місяців 2022 року відносно 7 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання у 1,9 раза, або на 33,8 млрд грн;

«Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря» – у 1,4 раза, або на 17,3 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – на 14,8%, або на 14,2 млрд гривень.

Зменшення сплати за 7 місяців 2022 року відносно 7 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Переробна промисловість» – зменшення на 21,5%, або на 23,8 млрд грн;

«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність» – на 16,0%, або на 7,4 млрд грн;

«Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» – на 21,1%, або на 7 млрд гривень.

Великими міжнародними корпораціями задекларовано в Україні 76 млн дол. США «податку на Google»

9 серпня 2022 року завершився термін подання декларацій з «податку на Google» компаніями-нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України.

Загальна задекларована сума «податку на Google» за другий квартал становить 76 млн доларів.

Всього зареєстровано 75 таких компаній, з яких 53 зобов’язані були подати декларації з ПДВ за другий квартал.

Найбільші суми задекларували: play.google.com, apple.com, facebook.com, instagram.com, google.com, valvesoftware.com, amazon.com, etsy.com.

Завдяки «податку на Google» державний бюджет отримає близько 76 млн дол. за перший період його сплати!

Про презентацію Загального стандарту звітності (Common Reporting Standart)

Сьогодні відбулася презентація проєкту змін до Податкового кодексу України у частині запровадження норм Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS).

CRS був розроблений організацією економічного співробітництва і розвитку (OECD – Organisation for Economic Co-Operation and Development). Він передбачає щорічний автоматичний обмін податковою інформацією між державами – учасницями Багатосторонньої конвенції про співробітництво між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією по стандарту CRS.

Обмін податковою інформацією відносно рахунків юридичних і фізичних осіб буде проводитись автоматично, щорічно і за принципом резидентства (на відміну від закону FATCA, де використовується принцип громадянства).

Суть обміну полягає в тому, що банки збирають інформацію про фінансову діяльність по корпоративним рахункам компаній, індивідуальним рахункам фізичних осіб, приватних фондів і трастів, після чого передають її податковим органам своєї країни, котрі направляють цю інформацію в країну податкового резидентства власника такого рахунка.

Зустріч відбулася за участю представників Міністерства фінансів України, ДПС, Комітету з питань податкової та митної політики ВРУ, Міжнародної програми з управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) та представників бізнесу, банків і небанківських фінансових установ.

У рамках «податкової амністії» громадяни задекларували активів на 4,3 млрд гривень

З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб задекларовано 4,3 млрд гривень. Сума задекларованого до сплати збору склала 257,1 млн гривень.

Закликаємо громадян не зволікати та скористатись можливістю легалізувати активи, з яких станом на 1 січня 2022 року не були сплачені податки

Створено робочу групу з оцінювання корупційних ризиків у діяльності ДПС

У Державній податковій службі України створено робочу групу з оцінювання корупційних ризиків. Її учасники визначатимуть ймовірність вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками ДПС, їх причини, умови та наслідки.

Також робочої групою аналізуватиметься ефективність наявних заходів контролю, спрямованих на запобігання реалізації корупційних ризиків.

Ознайомитися зі складом робочої групи з оцінювання корупційних ризиків можна за посиланням:

https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/77549.html.

З початку 2022 року ДПС опрацьовано 652 запити на отримання публічної інформації

У січні – липні 2022 року Державною податковою службою України опрацьовано 652 запити на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 86 запитів надійшло поштою, 542 – електронною поштою, 24 – в іншій формі (телефон, скринька ДПС).

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 403 запити. Від юридичних осіб з початку року надійшло 219 запитів на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 2, від представників засобів масової інформації – 28.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 396, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 138, надіслано за належністю – 118.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Платники податків сплатили до місцевих бюджетів 207,3 млрд гривень

Платниками податків за січень-липень 2022 року до місцевих бюджетів сплачено 207,3 млрд грн податків і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за органами Державної податкової служби України. Це на 12,7 відс., або на 23,4 млрд грн більше надходжень відповідного періоду минулого року. За січень-липень минулого року було сплачено 183,9 млрд гривень.

Найбільшу питому вагу в загальній сумі надходжень місцевих бюджетів займає податок та збір на доходи фізичних осіб – 67,3 відс. від загальної суми по країні. За 7 місяців цього року його надійшло 139,5 млрд грн, що на 24,4 млрд грн більше минулого року (121,3 відсотка).

Частка єдиного податку в надходженнях місцевих бюджетів – 13,1 відс. Цього податку надійшло 27,1 млрд грн, що на 2,1 млрд грн більше минулорічних надходжень (108,3 відсотка).

Наступним за вагомістю є податок на майно – 9,7 відс., сплачено 20,1 млрд грн, що на 17,8 млрд грн менше минулорічного рівня (53 відсотка).

Податку на прибуток підприємств надійшло 8,3 млрд грн, що на 0,7 млрд грн більше відповідного періоду минулого року (108,6 відсотка).

З початку року фізичні особи сплатили понад 9,2 млн грн транспортного податку

Станом на 09.08.2022 року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів понад 9,2 млн грн транспортного податку.

Цього року до переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, включено 135 моделей.

Нагадаємо, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Перелік легкових автомобілів Мінекономіки розміщує на своєму офіційному вебсайті (www.me.gov.ua) щороку до 1 лютого податкового (звітного) року.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року надійшло майже

13,4 млрд грн ПДФО

Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з початку 2022 року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на суму майже 13,4 млрд гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження виросли на понад 2,8 млрд грн, або на 27 відсотків.

Звертаємо увагу, що Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) визначені організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, які запроваджені з метою стимулювання розвитку цифрової економки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів.

Для провадження господарської діяльності резидент Дія Сіті має право залучати працівників на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-спеціалістів – на підставі гіг-контрактів відповідно до Закону № 1667, а також підрядників та виконавців, у тому числі фізичних осіб – підприємців, – на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів у порядку, визначеному законодавством.

Дохід у вигляді заробітної плати, нарахований працівникам, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах, оподатковується ПДФО за ставкою 5 відсотків, за умови дотримання усіх вимог, визначених п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України.

До загального фонду дербюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 4,6 млрд грн ПДФО

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до загального фону держбюджету спрямовано понад 4,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з сьома місяцями 2021 року сума надходжень виросла на понад 251 млн грн, або на 5,7 відсотків.

Завертаємо увагу, що податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (ПКУ), з викупної суми у разі дострокового розірвання страхувальником договору довгострокового страхування життя.

Згідно з п. 167.1 ст.167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року отримали майже 1,9 млрд грн рентних платежів

У січні – липні 2022 року платниками рентної плати Дніпропетровщини спрямовано до місцевих бюджетів майже 1,9 млрд гривень. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 984 млн грн, або на 112,4 відсотків.

Висловлюємо подяку сумлінним платникам за своєчасну сплату рентних платежів, які є запорукою наповнення місцевих бюджетів.

Сьогодні, у складних умовах для країни, добросовісно працюючи і підтримуючи економіку України, відповідально ставлячись до виконання своїх фінансових зобов’язань, ми наближуємо нашу перемогу!

З початку року територіальні громади Дніпропетровської області отримали близько 195 млн грн екологічного податку

Протягом січня – липня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 195 млн грн екологічного податку.

Нагадуємо, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

З початку року ДПС опрацьовано 652 запити на отримання публічної інформації

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Щодо переходу торговців на безготівкові платежі

Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 установив, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних додатків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно, у такі строки:

1) з 1 січня 2023 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у пункті 4);

2) з 1 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у пункті 4);

3) з 1 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у пункті 4);

4) з 1 січня 2026 року – торговці – фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

У зв’язку із прийняттям зазначеної вище постанови, постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» втрачає чинність з 01.01.2023.

Наближається строк подання звітності про контрольовані операції

Звертаємо увагу платників податків, що відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) 30.09.2022 спливає строк подання звітів про контрольовані операції та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітний рік.

Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зі змінами).

Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.

Форма та Порядок складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839 (зі змінами).

Незважаючи на те, що платники податків, які можуть підтвердити відсутність можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо подання звітності, в період дії воєнного стану відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності, обов’язок щодо звітування про контрольовані операції зберігається.

Слід зазначити, що підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків буде здійснюватися за окремим порядком.

Наголошуємо, що результати аналізу звітів про контрольовані операції використовуються під час прийняття рішення про проведення перевірки з питань трансфертного ціноутворення.

Разом з тим, у разі встановлення невідповідності цін та/або показників рентабельності ринковому рівню платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Тому ДПС з метою визначення необхідності проведення самостійного коригування рекомендує платникам податків переглянути проведені операції на відповідність принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю подання уточнюючого розрахунку до 1 жовтня 2022 року без застосування штрафних санкцій відповідно до положень п. 50.1 ст. 50 Кодексу.

Яким чином через Електронний кабінет ФОП надсилається заява про застосування спрощеної системи оподаткування?

Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розд. ІІ Порядку № 557).

Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Як отримати довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи для виїзду за кордон на постійне місце проживання

Зобов’язання та Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб податкової декларації про майновий стан і доходи встановлені ст. 179 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацами першим та другим п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу Декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження Декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

За зверненням платника податку контролюючий орган, до якого було подано Декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568.

Відповідно до пп. 2 – 4 Порядку оформлення і видачі Довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань), затвердженого Наказом № 568 Довідка видається безоплатно на підставі: заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до Порядку № 568 та поданої Декларації.

Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт ПКУ, яким передбачено видачу контролюючим органом Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків. Заяву про видачу Довідки за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-VІ «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями. Згідно з п. 7 Порядку № 568 Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

- платникам податків, які звернулися відповідно до п. 179.12 ст. 179 ПКУ, – протягом десяти календарних днів з дати отримання Заяви;

- платникам податку – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п. 179.3 ст. 179 ПКУ, – протягом тридцяти календарних днів після надходження Декларації та сплати належної суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору.

Довідка видається у паперовій та/або електронній формах. Довідку у паперовій формі отримує безпосередньо платник податків (уповноважений представник) за місцем податкового обліку. Довідка в електронній формі видається з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Для фізичних осіб – платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу (п.9 Порядку № 568). Така Довідка видається за відсутності заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору (для платників податку, визначених п. 179.3 ст. 179 ПКУ).

Порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1243). Форму Декларації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1243 Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації).

Протягом 30 календарних днів з дня отримання Декларації контролюючий орган зобов’язаний визначити податкове зобов’язання платника податку та надіслати йому податкове повідомлення, а у разі відсутності податкових зобов’язань – видати Довідку платнику податку. Платник податку зобов’язаний у порядку, передбаченому ПКУ, сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов’язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності) (п. 3 Порядку № 1243).

Оновлено підстави розірвання трудового договору роботодавцем

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) доводить до відома, що новою підставою для звільнення працівника з ініціативи роботодавця є неможливість забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Такі зміни передбачені Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», які внесені до ст. 41 Кодексу законів про працю в Україні.

При цьому, обов’язковою умовою для звільнення за такою підставою має бути обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Які показники діяльності (за період перебування на загальній системі оподаткування чи за півріччя 2022 року наростаючим підсумком) враховуються у фінансовій звітності, яка подається разом з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року, платником податку на прибуток, який з 01.05.2022 перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс. та відновив сплату податку на прибуток підприємств з 01.06.2022?

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс. не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну (абзац шостий п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи положення п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Частиною першою ст. 13 Закону № 996 встановлено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців.

Поряд з цим, п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (зі змінами та доповненнями) визначено, що платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Враховуючи наведене, платник податку, який з 01.05.2022 перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс. та відновив сплату податку на прибуток підприємств з 01.06.2022, разом з Декларацією за звітний період півріччя 2022 року подає фінансову звітність, яка складається наростаючим підсумком за звітний період півріччя 2022 року, починаючи з 01.01.2022 по 30.06.2022.

При цьому результати діяльності за період його перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс. (з 01.05.2022 до 01.06.2022) не враховуються в Декларації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Водночас варто відмітити, що платник податку може подати доповнення до такої Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ, із поданням пояснень щодо обрахованих показників податкової та фінансової звітності за відповідні періоди у довільній формі, із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування триває

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб та продовжиться до 01 вересня 2022 року.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування доходів є правом, а не обов'язком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.

Одноразова (спеціальна) добровільна декларації (далі – Декларація) подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет.

Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» Декларації, автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розділі «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний додаток банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Сплата Збору здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації. У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом:

- першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації;

- другого платежу – до 1 листопада 2023 року;

- третього платежу – до 1 листопада 2024 року.

Строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Чи повинен знятись з обліку платника єдиного внеску член фермерського господарства, якщо він уклав трудовий договір з роботодавцем?

Якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162.

Коли платник податку звільняється від відповідальності за несвоєчасне подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік та І квартал 2022 року згідно змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ?

Платник податку, який не має можливості подати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за 2021 рік та І квартал 2022 року, відповідно до вимог абзацу першого п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язаний подати Декларацію за ці звітні періоди протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. За цих умов платник податку звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності.

У разі, якщо у платника з’явилась можливість подати Декларацію за 2021 рік та І квартал 2022 року, такий платник має можливість без притягнення його до відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків подати Декларації за ці звітні періоди протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.

Про зміни в Державному реєстрі РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX та Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 року № 329 суб’єктів господарювання зобов’язано відображати у фіскальних касових чеках, які формуються всіма без виключення РРО та програмними РРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Вказані зміни поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, з 01.01.2022 року. Проте, деякі моделі РРО не спроможні забезпечити відображення у фіскальних касових чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, якими марковані алкогольні напої. Щоби не допустити формування не відповідних розрахункових документів, за що до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані значні фінансові санкції, ДПС наказом від 28.07.2022 № 489 внесла відповідні зміни до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. При цьому,запроваджені зміни не передбачають автоматичного скасування реєстрації вже зареєстрованих РРО. Тобто, всі без виключення РРО, які не забезпечують відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, можуть і надалі без обмежень використовуватись для реєстрації розрахункових операцій при продажу будь-яких товарів та послуг, окрім алкогольних напоїв. Разом з тим, ДПС попереджає про недоцільність подальшого використання таких реєстраторів через ймовірність нарахування значних сум фінансових санкцій.

Чи потрібно подавати одноразову добровільну декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщені на депозиті?

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

На підставі яких документів можна отримати податкову знижку за користування іпотечним житловим кредитом?

Згідно із п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Іпотечний житловий кредит – фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п’ять повних календарних років для фінансування витрат, пов’язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу (п.п. 14.1.87 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи положення ПКУ, право на податкову знижку щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів мають платники податку, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:

у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;

до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим;

кредит має бути отриманий від банку;

договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж 5 років.

Як здійснюється обрання спрощеної системи оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку)?

Пунктом 298.1 ст. 298 ПКУ визначено порядок обрання спрощеної систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп який здійснюється відповідно до підпункту 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Зняття з обліку в податковому органі юридичної особи при проведенні процедури реорганізації

Відповідно до п. 11.13 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у разі прийняття рішення про припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення до завершення строку, визначеного для заяви кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:

у разі відсутності грошових зобов’язань та/або податкового боргу – відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (додаток 15 до Порядку № 1588);

за наявності податкового боргу – відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП або відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (додаток 16 до Порядку № 1588) (якщо план реорганізації юридичною особою до контролюючого органу не подавався або не був узгоджений контролюючим органом).
Згідно з п. 11.14 розд. XI Порядку № 1588 формування контролюючим органом відомостей про узгодження плану реорганізації юридичної особи, яка має податковий борг, здійснюється у такому порядку:

1) платник податків, який реорганізовується та має грошові зобов’язання та/або податковий борг, після оприлюднення повідомлення про реорганізацію подає до контролюючого органу за основним місцем обліку:

заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (додаток 14 до Порядку № 1588) (далі – заява за ф. № 8-ОПП);

копію рішення про реорганізацію;

у довільній формі план реорганізації, в якому зазначається порядок розподілу грошових зобов’язань та/або податкового боргу між іншими платниками податків – правонаступниками із зазначенням видів податків, зборів, сум і часток податків, зборів, а також часток активів, що передаються правонаступникам, чи інших критеріїв, за якими визначені частки податків, зборів. План реорганізації має бути підписаний уповноваженими особами платника податків, який реорганізується, та уповноваженими особами платників податків – правонаступників. Підписи таких осіб засвідчуються в установленому законодавством порядку.

Контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків у взаємодії з іншими контролюючими органами за основним місцем обліку правонаступників розглядає отримані документи у місячний строк від дня отримання заяви за ф. № 8-ОПП. За результатами такого розгляду контролюючим органом приймається рішення про узгодження плану реорганізації або про відмову в узгодженні плану реорганізації, яке доводиться до відома платника податків;

2) врегулювання питань погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації здійснюється у порядку, визначеному ст. 98 глави 9 розд. II ПКУ;

3) у разі отримання рішення про відмову в узгодженні плану реорганізації платник податків може погасити грошові зобов’язання та/або податковий борг або переглянути план реорганізації в частині розподілу податкових зобов’язань (боргу) правонаступнику (правонаступникам) та повторно звернутись до контролюючого органу за основним місцем обліку платника для його узгодження.

Відповідно до п.п. 1 п. 11.17 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.

У разі припинення платника податків – юридичної особи (шляхом ліквідації або реорганізації) врегулювання питань погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу такого платника здійснюється у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 4 п. 11.17 розд. XI Порядку №1588).

Чи можливо тимчасово припинити підприємницьку діяльність, у зв'язку з виїздом за кордон?

Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Цим Законом та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Як перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката?

Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:

1) за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

Для цього в полі:

«код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

«Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);

«УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;

2) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

Як виправити помилково сплачено грошові зобов’язання.

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено статтею 43 Податкового кодексу України та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 зі змінами та доповненнями.

Для спрощення процедури повернення помилково та/або надміру сплачених платежів діє сервіс «Е-повернення».

Платники податків мають змогу у режимі 24/7, дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет.

У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).

Після заповнення запропонованих реквізитів Заяви необхідно зберегти її, підписати та відправити територіальному органу ДПС.

Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати та за умови відсутності у такого платника податкового боргу.

Під час використання сервісу «Е-повернення» повернення та/або перерахування платникам помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені здійснюється в найкоротші терміни.

Які відомості про ФОП – платника єдиного податку зазначаються у витязі з реєстру платників єдиного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

- податкова адреса суб’єкта господарювання;

- місце провадження господарської діяльності;

- ставка єдиного податку та група платника податку;

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- дата реєстрації;

- види господарської діяльності;

- дата анулювання реєстрації.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

З огляду на зазначене, у витязі з реєстру платників єдиного податку, який видається контролюючим органом, зазначаються відомості про платника єдиного податку, визначені у п. 299.7 ст. 299 ПКУ.

Актуально для платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2%, та відновили сплату податку на прибуток підприємств

Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ.

Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями, Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».

Підпунктом 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено особливості оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи. Однак ПКУ не передбачено перехідних правил щодо нарахування податкової амортизації основних засобів та нематеріальних активів після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено п. 138.3 ст. 138 ПКУ. Так, згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку. Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією. Згідно з п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума залишкової вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ, вважається залишковою вартістю таких засобів та активів для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств.

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації) за переліком їх груп, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку. Цей підпункт застосовується з урахуванням положень п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Строки нарахування амортизації нематеріальних активів встановлено п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Таким чином, для платників податку на прибуток підприємств, які тимчасово перебували на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс., застосовували до переходу на єдиний податок різниці згідно зі ст. 138 ПКУ та відновили сплату податку на прибуток підприємств, податковій амортизації відповідно до положень п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ підлягає залишкова вартість основних засобів та нематеріальних активів, визначена згідно з вимогами п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ станом на 01 число місяця повернення на загальну систему оподаткування, за умови використання таких основних засобів та нематеріальних активів у власній господарській діяльності як до переходу на спрощену систему оподаткування, так і після повернення на загальну систему оподаткування.

Що стосується строків корисного використання (експлуатації) основних засобів та строків нарахування амортизації нематеріальних активів, то вони визначаються з урахуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та строків нарахування амортизації нематеріальних активів згідно з п.п. 138.3.3 та п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, враховуючи положення п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ та дату введення таких необоротних активів в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку. Якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку є меншими, ніж мінімально допустимі строки амортизації у податковому обліку, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, а якщо дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації), встановлені в бухгалтерському обліку.

Сплата земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх/неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України , правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

За дитину чи особу, дієздатність якої обмежена, які самостійно не можуть здійснювати свої права, ці права здійснюють їх батьки, опікуни, або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника - ст. 14 Сімейного кодексу.

Пунктом 99.2 ст. 99 ПКУ встановлено, що грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) - п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Звільнені від сплати земельного податку категорії фізичних осіб визначені в пункті 281.1 ст. 281 ПКУ, проте пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.

Таким чином, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Попередня

Для власної справи — держпослуги на Гіді

Наступна

Податкова інформує №44